Україна виконала лише 11% від планових зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС

Такі висновки можна зробити у результаті аналізу звіту Уряду України про виконання Угоди про асоціацію з ЄС за 2017 рік

0
1078
переглядів
Поділитися на Facebook
Поділитися на Twitter

Щодалі, то відставання України від плану виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС зростає. Оптимізм, який був на початку, помалу згасає не лише у влади, а й у громадського сектора. Перші звіти про виконання і перевиконання були лише мильною бульбашкою. Адже приймати нормативні акти, які не наступають нікому на мозолі, легко.

Проте у 3-й рік дії Угоди настала пора фундаментальних змін не лише “на папері”, а й на ділі. І тут розпочинається найцікавіше – реформи забуксували на центральному рівні, а на регіональному у більшості випадків і не розпочиналися. Стратегія очікування, якою українські чиновники “успішно” керуються останні 20 років і на цей раз спрацювала. Адже навіщо спішити щось робити, коли й так усе відмінять?

Загалом Україна мала виконати 86 зобов’язань щодо апроксимації національного законодавства України до законодавства ЄС. Виконала лише 10! Про які директиви йдеться, можна побачити в навігаторі імплементації угоди Європейської правди.

Найбільш складна ситуація у сфері транспорту та громадського здоров’я, де не імплементовано жодної директиви, а також у сфері митниці, де робота йде дуже повільно. Наприклад, так звані, тютюнові директиви зіштовхуються з великим тютюновим люббі, що не дає уже більше року прийняти подані в Верховну раду законопроекти.

Проте, у ряді напрямів, Україна виконує директиви, термін яких ще не наступив. Наприклад, було прийнято низку базових законів для регулювання ринку енергоефективності, що імплементовують вимоги до енергетичної ефективності та сертифікації будівель, систему організації комерційного обліку споживання різних видів енергії, вимоги до державних закупівель енергосервісних послуг, організацію ринку житлово-комунальних послуг, а також рамковий закон для запуску Фонду енергоефективності, який надаватиме фінансову підтримку проектам з енергомодернізації будівель у житловому секторі. До таких можна віднести також успішну імплементацію зобов’язань у сфері навколишнього середовища, в секторі оцінки впливу на довкілля та в управлінні водними ресурсами.

На думку екпертів Європейської правди причинами, які впливають на успішне виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію, є активна позиція відповідальних інституцій, підтримка процесу з боку ЄС та міжнародних фінансових організацій, а також те, що процес апроксимації законодавства у деяких секторах був розпочатий більше 5 років тому.

Серед факторів, які стримують процес виконання Угоди, залишається недостатня кадрова спроможність відповідальних інституцій, занадто забюрократизована процедура ухвалення актів законодавства, конфлікти інтересів між різними державними органами стосовно розподілу повноважень, а також між різними зацікавленими сторонами.

На нашу думку, навіть формальне виконання зобов’язань – це лише перший крок, необхідний для гармонізації законодавства. Справжній ступор розпочнеться тоді, коли наступить пора вводити закони ВРУ і постанови КМУ в дію. З українською “необов’язковістю” виконання законів, український народ побачити реальні зміни зможе не скоро. А народ саме чекає РЕАЛЬНИХ ЗМІН, адже саме заради них люди виходили на Майдан!

Тому громадський сектор згодом зіштовхнеться з новими викликами. Коли зараз увага зосереджена на імплементацію директив Євросоюзу, то потім буде складніше – потрібно буде працювати над тим, щоб ці директиви реально запрацювали в Україні. А тек як вийшло з боротьбою з корупцією – ніби все зробили, а корупція зросла.

Руслан Костюкевич

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР