Освіта в Україні чи за кордоном? Що обирають студенти?

Рівненські дівчата прагнуть виїхати за кордон на навчання більше за хлопців: результати опитування студентів Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне)

0
199
переглядів

«Подивимось правді в очі: за кордоном вища якість освіти, ніж в Україні» – так вважають українці.

Мета дослідження: проаналізувати ставлення студентів до навчання за кордоном.

Дата проведення: 20-26 квітня 2018 року.

Кількість респондентів: 66 осіб.

Респонденти: студенти Національного університету водного господарства та природокористування, які навчаються на 1-5 курсах.

20-26 квітня 2018 року ГО РЦЄП разом із кафедрою менеджменту Національного університету водного господарства та природокористування проводили дослідження щодо ставлення студентів до навчання за кордоном (надалі – наше дослідження). Аналогічні дослідження, які охоплювали всю країну (у всіх областях України та 33 країнах Європи) проводили: аналітичний центр CEDOS та Київський міжнародний інститут соціології – КМІС. В аналітичному огляді результати нашого дослідження будуть порівнюватись із дослідженнями CEDOS та КМІС.

У 2016/2017 навчальному році за кордоном навчалось щонайменше  72000 українських громадян (дані CEDOS).

«Динаміка кількості українських студентів в іноземних інститутах з 2009 року стрімко зростає, – повідомляє аналітичний центр CEDOS. – Серед найбільш бажаних країн для навчання є Польща, Німеччина, Канада, Росія, Італія, Чехія, США, Іспанія, Франція, Австрія та Угорщина».

Чи цікавилися студенти НУВГП навчанням за кордоном? Яка країна лідирує серед популярних країн для здобуття освіти на думку студентів?

В цілому за результатами нашого дослідження (рис. 1) можна стверджувати, що 3/4 студентів (74,2%) цікавляться освітою за кордоном, і лише чверть (25,8%) не розглядали варіанту здобуття освіти в іноземних закладах вищої освіти.

Якщо говорити про країну, яку б студенти обрали для навчання за кордоном, лідирує Англія – там хочуть навчатися 44,8% респондентів. Серед популярних країн для здобуття освіти лідирує Німеччина (24,6%), Польща (15,9%) і Чехія (2,8%).

Рис. 1. Яку країну студенти оберуть для здобуття освіти за кордоном? (результати нашого дослідження, 2018 рік)

Про особливість бажань рівненських студентів, які не збігаються з бажаннями навчатися в певній країні «середньоукраїнського» студента, підтверджують дані рис. 2, коли фактично найпопулярнішою країною для навчання була Польща.

Рис. 2. Кількість українських студентів, які навчалися за кордоном, 2015-2016 роки

Отож, за результатами нашого дослідження, бажаною країною для навчання у рівненських студентів є Англія – її обрало 44,8% респондентів, а за результатами дослідження CEDOS видно, що фактично лідером серед країн для навчання за кордоном є Польща – там навчалося 30041 українців (у 2015-2016 роках). Можна припустити, що можливі причини такої розбіжності у бажаннях (Англія) та реаліях (Польща) – різниця у вартості навчання і мовний бар’єр.

Чому українці обирають освіту за кордоном? З чим це пов’язано?

Результати всеукраїнського дослідження (КМІС) і опитування рівненських студентів (наше дослідження) відображають різне ставлення студентів щодо цього питання (рис. 3).

Рис. 3. Основні причини (мотиви) вибору українцями освіти за кордоном

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) зробив опитування в 110 населених пунктах України. Порівнюючи дані нашого дослідження та дослідження КМІС, можна зробити такі висновки:

  • студенти НУВГП основними мотивами вибору освіти за кордоном вказують вищу якість порівняно з Україною (63,6%) та можливість побачити світ (57,6%);
  • згідно з дослідженням КМІС основними причинами вибору освіти за кордоном «середньостатистичним українським студентом» є можливість тимчасового чи постійного працевлаштування (65%) та вища якість освіти порівняно з Україною (60%).

Спільним для двох досліджень є переконаність українських студентів в тому, що в інших країнах є вища якість освіти, ніж в Україні. Тому це і стає першочерговою причиною вибору навчання за кордоном.

Однак дослідження CEDOS цього не підтверджують. «Згідно зі статистичними результатами припускаємо, що українські студенти швидше керуються принципом кращого блага, вступаючи в закордонні виші. Поширеним є переконання «Виїдеш-зачепишся». Так, українські студенти розраховують після закінчення навчання за кордоном працевлаштуватися, і не обов’язково там, де потрібна їх кваліфікація, – аби не в Україні».

Якість освіти – це ще один критерій, яким керуються українці у виборі країни. В тому, що вища освіта в Україні незадовільна, переконані багато українців. Проте слід розрізняти рівень освіти у країні в цілому і ті знання, які надає студентові конкретний український університет. Загалом, у Європі рівень недоброчесності спостерігається значно меншою мірою. Найбільша проблема української освіти – корупція та власна мотивація студентів (за даними сайту day.ua).

Що оберуть респонденти: безкоштовне навчання на один семестр чи платне в «магістратурі» залежно від року навчання?

На базі НУВГП діють програми «подвійного диплому». Чи цікавились респонденти цими пропозиціями?

Відповідно до нашого дослідження 42,4% респондентів цікавились цими програмами, 12,1% – вперше почули, 43,9% – байдужі до таких програм. З опитаних 1,6% закінчили таку програму.

У відсотковому значенні платне навчання в «магістратурі» обрали би 47% студентів, безкоштовне навчання протягом І семестру – 48,5%. Решта респондентів на визначилися зі своїм ставленням до навчання за кордоном, а тому обрали варіант «не знаю» (рис. 4).

Рис. 4. Якій програмі «подвійного диплому» студенти надають перевагу?

Загалом можна констатувати те, що програми «подвійного диплому» мають досить велике зацікавлення серед студентів незалежно від ціни.

Гендерний розподіл

Наше дослідження охопило всі інститути (аналоги колишніх факультетів) НУВГП, проте найбільша кількість студентів, що брали участь в анкетуванні, припадає на навчально-науковий інститут економіки і менеджменту (ННІЕМ) – 69,7% опитаних, 9,1% – студенти навчально-наукового інституту права (ННІП), такий же відсоток (9,1%) становили респонденти навчально-наукового інституту будівництва та архітектури (ННІБА).

Що цікаво, із респондентів 68,2% жіночої статі, а 31,8%, відповідно, чоловічої. Студентки, на відміну від хлопців, більше хочуть виїхати за кордон на навчання. Зібрана інформація дозволяє відобразити гендерний розподіл.

Аналітичний центр CEDOS проводив подібне дослідження щодо українців, які навчаються в інших країнах. Згідно з цим дослідженням, можна прослідкувати результати гендерного розподілу українців, які вже навчаються за кордоном. Результати зображені на рис. 5.

Рис. 5. Гендерний розподіл українців, які навчаються за кордоном (за даними дослідження аналітичного центру CEDOS)

Можна зробити висновки, що кількість жінок, які навчаються (за даними дослідження аналітичного центру CEDOS – до 75%) та які хочуть навчатися за кордоном (за даними нашого дослідження – 68%) є більшою, ніж кількість чоловіків. Чому саме так? Дослідники CEDOS припускають, що головними причинами гендерного розподілу можуть бути:

  • дискримінація щодо жінок на ринку праці;
  • жінкам легше дається вивчення іноземних мов.

Отже, потік студентів, які бажають навчатися за кордоном, щороку збільшується. Причиною цього, за результатами всіх досліджень, є низька якість освіти в Україні, можливість працевлаштування та можливість побачити світ.

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Будь-ласка, введіть Ваше ім'я тут